Дмитро Томчук: “СВО йде за планом”. Колапс ближче, ніж здається

Справа зрушила з мертвої точки. На це знадобилося чотири роки. Росіяни втрачають впевненість в тому, що СВО йде за планом, а в кремлі цілодобово дбає про них отець народів.

З вчорашнього дня літаки у РФ почали заправляти автомобільним бензином. Неважко зрозуміти, чим це скінчиться. Це гарний контрольний постріл по повітряному флоту, який роками втомлювався без підсанкційних запчастин та сервісу. Також з учора росіянам заборонено публікувати оголошення про продаж бензину. Божевільна бензоколонка все більше не бензоколонка.

Всеросійська колись здравниця Крим стає територією лиха й наближається до колапсу, за яким буде спочатку паніка, а потім гуманітарна катастрофа. Ср*ка в Криму подвоюється кожного дня. Це непоганий перший поштовх для ефекту доміно. З дня на день ми побачимо ураження кримського мосту. Коли маса проблем з Кримом стане критичною, незадовго до того, як він стане непридатним для життя, Росія покине його, як відпрацьований матеріал, попередньо мобілізувавши з нього всіх підряд. Крим не вперше переживатиме повне спустошення в своїй історії. Це буде вчергове, й найцікавіше в цьому, що ні одна із сторін не рефлексуватиме з цього приводу.

Поки що в них порівняно з тим, що на них чекає – просто канікули боніфація: десь нема води, десь світла, бензин тільки військовим та мусорам, евакуація артеку, закриття курортного сезону, магазини до 20.00, комендантська година, 5-кілометрова черга на кримський міст. Порівняно з катастрофою, яка на них насувається, це просто світле й радісне свято.

Поки для ху*ла в бункері знімають окремі фейкові випуски новин про квітучу Росію, треба посилювати тиск, треба нарощувати удари. Це єдиний спосіб закінчити війну. Те, що зараз потрібне більш за все – це удари по логістиці, оборонному комплексі і нпз у РФ. Й тут треба весь час збільшувати, щоб просто залишатися на місці. Й найпомилковіше, що може бути – це припинити важкі дальні обстріли. Не тільки Криму, а всієї Росії.

Я завжди наводжу приклад навчального центру, як колективний український кейс. Який своєчасно був створений для навчання. На який своєчасно були зібрані кошти. Тепер такий самий колективний кейс – це наш збір на ударні безпілотники дальньої дії. Нам треба консолідуватися, об’єднатися, всім долучитися до цього збору.

Бо в цих дронів надважлива місія: вони повертають війну на територію Росії. Окрім цього вони єдині, хто розмовляє на зрозумілій росіянам мові: мові вибухів, страху, паніки, руйнування. Це надважлива дипломатична місія зі встановлення взаєморозуміння між нашими народами.