Борис Філатов: Удари по-російських НПЗ. Нам не варто займатися самообманом..

Поки соцмережі масово обговорюють останнє інтервʼю плюгавого сусідського людожера, хочу також сказати щодо цього декілька слів.

Як історик за першим своїм фахом та людина, котра постійно читає книжки, наведу вам декілька прикладів з часів фашистського режиму Італії минулого століття.

І хоча минуле, як то кажуть, не має двійників, дещо все ж впадає в око.

…

Тогочасна італійська пропаганда нещадно ліпила з Муссоліні альфа-самця, палкого оратора, вождя нації, безстрашного авіатора і ще бозна-кого – аж до видатного тенісиста.

Щоправда, теніс, в який йому щоразу піддавалися справжні спортсмени, він перейменував італійським відповідником «pallacorda» ( така ж хвороблива фіксація на «очищенні мови» ).

А керувати літаками йому вдавалося виключно разом із іншими пілотами.

…

Та не про це.

Як і всі узурпатори влади, він зрештою довів свій народ до катастрофи.

Але зосередьмося на рівні «експертності» відірваних від реальності тиранів у питаннях війни.

Я не переповідатиму вам усю історію фашизму. Буде лише дві замальовки.

…

Перша.

Муссоліні просував ідею «непереможної армади» його флоту, що обов’язково підкорить Середземне море.

Міф був стійким настільки, що в нього повірила не лише сама країна, а й її союзники-нацисти.

Згодом виявилося, що переважна кількість величі існувала…суто на папері.

У реальності – без нормальної промислової бази та навчених фахівців – моряки задихалися на підлодках, а кораблі не витримували мобільної війни.

…

Друга.

Дуче-авіатор (як тут не згадати гидотні польоти зі стерхами) також розповідав, що італійські літаки недосяжні противнику ані за чисельністю, ані за ефективністю. Насправді ж їхню кількість постійно «домальовували» та списували гроші на «високі» обʼєми виробництва.

Ще до початку Другої світової Муссоліні демонстрував Гітлеру свої «незліченні» авіаполки – запускаючи декілька бомбардувальників літати по колу.

Тут можна знайти чимало спільного з російськими вихваляннями «орєшніком», «арматами» тощо.

Утім поки що до частини, де «незамінного лідера нації» його «люблячий» народ вивішує догори дриґом на одній з бензоколонок у Мілані.

…

Але я знову ж не про це.

Облишмо історичні паралелі та спроби розібратися: а чи розуміє Путін усю складність того, що відбувається?

Чи вірить він власній пропаганді, чи так само цілеспрямовано бреше?

( бо стосовно того, що було в голові у Муссоліні, історики сперечаються дотепер )

…

Нам не потрібно відволікатися на психотипи диктаторів або різні аналогії.

Ми маємо давати раду власним проблемам.

Уже не як історик, а як керівник великого прифронтового Дніпра, я щодня спілкуюся з військовими і добре розумію проблематику.

Тож без деталей, але по суті.

Так, зараз, споглядаючи результати наших чудових далекобійних ударів та шкварчання окупантів, нам усім стало трошки легше.

Але у нас Є РЕАЛЬНІ проблеми, які нікуди не поділися.

Починаючи від того, що нічого не можемо зробити з КАБами і закінчуючи тим, що Mesh-системи наведення дронів, росіяни постійно удосконалюють

Я вже не кажу про питання нашої мобілізації та решту.

…

Знову ж.

Із досвіду історії, щоб італійський диктатор висів вниз головою на бензоколонці, вже після краху його флоту та авіації, знадобилися титанічні зусилля союзників, спецоперація «Мʼясний фарш» та висадка десанту в Сицилії.

Це був довгий та складний шлях у геть іншому просторі.

Тому так, зараз ми всі можемо радіти ударам по російським НПЗ.

Але не можемо займатися самообманом та поринати в ілюзію швидкого результату.

…

Вибачте, якщо зіпсував комусь настрій.

Але я завжди був із вами відвертим.